Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відвикати — відвикнути (утрачати звичку робити що н., бувати десь тощо), відзвичаюватися, відзвичаїтися, відучуватися, відучитися … Словник синонімів української мови
відвикати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
відваджуватися — уюся. уєшся, недок., відва/дитися, джуся, дишся, док., розм. Переставати ходити куди небудь; відвикати … Український тлумачний словник
відвикання — я, с. Стан за знач. відвикати … Український тлумачний словник
відвикнути — див. відвикати … Український тлумачний словник
віднаджуватися — уюся, уєшся, недок., відна/дитися, джуся, дишся, док., розм. Відвикати кудись ходити, десь бувати, що небудь робити; прот. занаджуватися … Український тлумачний словник
дичавіти — ію, ієш, недок. 1) Набувати первісного, природного стану; ставати диким (у 1 знач.). || Ставати спустошеним, запустілим. 2) Відвикати від людей … Український тлумачний словник
відвикнути — див. відвикати … Словник синонімів української мови
відваджуватися — дієслово недоконаного виду переставати ходити кудись; відвикати розм … Орфографічний словник української мови
